Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №146 Харківської міської ради"

В наш дім прийшла війна... Ми не знаємо, коли саме Україна отримає перемогу і скільки ще часу доведеться провести в укриттях. Події, що відбуваються у нашій країні, певною мірою торкаються всіх її громадян, і ми розуміємо, що всім нам зараз потрібна допомога, підтримка, аби вистояти вберегти себе і близьких, зберегти своє емоційне й психічне здоров’я,. Не менш болісно переживають кризові ситуації діти. Як допомогти їм пережити цей важкий період?

Реакція дитини на травматичну подію залежить від цілого ряду факторів: вік, характер, ступінь тяжкості та близькості до дитині травматичної події, а також рівень підтримки, що отримується від членів сім’ї та друзів. Більшість дітей приходить до тями після травматичної події без професійної допомоги психологів, лише завдяки підтримці близьких. Тому дуже важливо, щоб дорослі уважно стежили за проявом у дитини будь-яких симптомів пригніченості та стресу і завжди були поруч у цей важкий час.

Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами щодо поведінки під час війни:

•Слідкуйте за власною реакцієюна те, що сталося – діти виробляють власну модель поведінки, спостерігаючи за дорослими, які відіграють важливу роль у їх житті. Тому, намагайтеся зберігати спокій і вселяти його дитині, наскільки це можливо.

•Приділяйте дитині більше уваги– чуйність та увага з вашого боку дозволять дитині висловити свої думки та відчути власну захищеність, особливо у важких ситуаціях. Якщо дитина хоче поговорити з вами про свої почуття, заохочуйте її до розмови. Виявіть розуміння того, що вона вам скаже, і поясніть, що такі почуття, як страх, гнів, сум є цілком нормальною реакцією на події. Обіймайте дитину, тримайте за руку. Це заспокоює навіть дорослих.

•Говоріть з дитиною на зрозумілій їй мові– будь-яка інформація має бути розказана дитині відповідно до її віку та рівня розвитку. Надлишок відомостей може заплутати маленьких дітей і викликати в них нові страхи та почуття незахищеності. З іншого боку, додаткова інформація допоможе дитині правильно зрозуміти, що ж насправді відбувається. Проговорюйте кожен крок та ваші плани і дії. Якщо ви прямуєте в бомбосховище, або евакуюєтеся з міста, поясніть дитині, що вдома небезпечно і що вам необхідно взяти найнеобхідніше. Особливо важливо пояснити дітям, як зараз важливо, щоб вони робили все, що просять батьки, без суперечок.

•Обмежте доступ дитини до засобів масової інформації– намагайтеся захистити дитину від перегляду фотографій та прямих репортажів з місця трагічних подій. Це особливо важливо для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

•Намагайтеся підтримувати звичайний розпорядок життя, переконайте дитину в тому, що вона знаходиться в безпеці– підтримка звичайного способу життя дуже переконливо діє на дитину та є для неї чітким, що не вимагає слів, доказом власної безпеки та стабільності. Відволікайте дитину доступними іграми, жартами, розмальовками тощо. Спробуйте дудлінг. Це просте малювання візерунків або зображень. Можна намалювати рибок, кружечки, квадрати, листочки чи щось інше і разом з дитиною заповнювати кожен елемент різними візерунками, лініями і т.п. Якщо ви знаходитесь у бомбосховищі, підвалі, без доступу до олівців/ручок/ігор/розмальовок і т.п., можна рахувати людей навколо, шукати кольори (наприклад на одязі людей), обводити пальчиком свою руку. Читайте книжки, вірші або розповідайте ті, які пам’ятаєте. Намагайтесь говорити спокійним і розміреним голосом. Якщо у вашої дитини є улюблена книга (вірш, казка) і вона просить весь час саме її, то повторюйте її хоч і 100 разів! Бо передбачуваність – це безпека, це заспокоює.

•Не забувайте про власний душевний стан– оскільки ви є головним джерелом допомоги та підтримки дитини, ви повинні дбати про себе. Спілкуйтеся з сім’єю та друзями, діліться своїми почуттями та переживаннями з іншими дорослими, особливо з тими, хто переживав щось подібне. Намагайтеся дотримуватися збалансованого режиму харчування. Практикуйте разом з дітьми “квадратне” дихання, яке застосовують у стресових ситуаціях і за панічних атак: вдих (4 секунди) – затримка дихання (4 секунди) – видих(4 секунди) – затримка дихання(4 секунди) .

•Базові потреби– вода, їжа, сон.

Iзотерапевтичні техніки у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Діти з особливими освітніми потребами можуть навчатись у школі на два роки більше. А щоб налагодити взаємодію з дітьми з особливими освітніми потребами, скористайтеся ізотерапевтичними техніками.

Арттерапевтичні техніки для роботи з дітьми з ООП

Діти групи ризику – це діти, які схильні до дезадаптації внаслідок певних соціальних, фізичних чи особистісних особливостей. Такі діти важко йдуть на контакт з педагогами чи психологом. Їм властиві різкі перепади настрою, замкнутість, вразливість. Їх поведінка часто не відповідає загальноприйнятим нормам, у зв'язку з чим у них виникають проблеми у спілкуванні з іншими дітьми. Догрупи ризику, зокрема, належать діти, які зростають у неблагополучній сім'ї, страждають від хронічних захворювань, перебувають в стані посттравматичного стресового розладу, а також діти з девіантною (нестандартною) поведінкою.

Які є «групи ризику»

Перша категорія дітей «групи ризику» - діти з негативним життєвим досвідом. Їх вирізняє неохайний зовнішній вигляд, недоглянутість. Причиною є викривлені моральні норми, негативні оцінки з боку дорослих. Друга категорія – діти з відхиленнями у емоційній сфері, змінами у формуванні характеру, що становить труднощі у спілкуванні з однолітками, батьками та вчителями. Причиною зазвичай є вплив різноманітних психогенних чинників.

Як зняти психоемоційне напруження у дитини Як допомогти дитині пережити психоемоційне та статичне напруження? Дуже важливо налагодити взаємодію з такими дітьми і у цьому Вам допоможуть ізотерапевтичні техніки. Вони дадуть змогу винести наповерхню тіемоції, страхи такомплекси, які часто заважають нормально жити таким дітям.

Арт-терапія: завдання та форми роботи

Арт-терапія— дієвий метод роботи навіть з найпроблемнішими дітьми. Її метою є не навчити дитину малювати чи ліпити, а допомогти впоратися з проблемами, почати виражати власні почуття. На основі виробів, що створює дитина, ми можемо краще зрозуміти переживання дитини, природу її емоційного стану.

Завдання арт-терапії

Арт-терапія спрямована на розвиток когнітивних навичок, таких як увага, пам’ять, мислення, сприйняття. Вона допомагає самовиражатись, висловлювати свої почуття та переживання за допомогою образотворчих методів. Це чудовий спосіб зняти психоемоційне напруження, підвищити самооцінку, а також відкрити у собі нові таланти та можливості. Форми роботи В арт-терапії можна використовувати індивідуальні заняття чи групову форму роботи. Індивідуальні заняття допомагають зняти емоційне напруження, подолати страх чи негативні емоції, скорегувати наслідки неправильного сімейного виховання. Натомість групова форма роботи дає змогу задовольнити потребу дитини успілкуванні зоднолітками, навчитись висловлювати та обстоювати власну позицію, поважати думку інших, спрямована на групову взаємодію між дітьми. Найефективніший варіант— поєднувати обидві форми роботи. Наприклад, спочатку проводимо індивідуальну корекційну роботу, а вже потім залучаємо до групової. Найкраще такі заняття проводити двічі на тиждень тривалістю до 30 хвилин. Як активізуватися: скачайте картку Вибір техніки арт-терапії у роботі з дітьми Вибір арт-терапевтичної техніки залежить від індивідуальних та вікових особливостей дитини. Наприклад, для роботи з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку можна використовувати пісочну терапію, а з дітьми середнього та старшого дошкільного віку— ізотерапію та роботу зпластичними матеріалами( глина, пластилін, тісто тощо ). Для роботи здітьми групи ризику ефективними є такі ізотерапевтичні техніки як малювання на склі, малювання пальчиками, малювання на мокрому папері.

Малювання на склі

Малювання на склі чудово допомагає подолати тривожність та переживання, пов'язані зі страхом помилитися. Адже, малюнок на склі можна у будь-який момент змінити, скорегувати або навіть витерти і створити новий. Таким чином дитина розуміє, що вона має право на помилки і виправлення. Як альтернативу склу, можна запропонувати дитині помалювати на креативній дошці. Ця ізотерапевтична техніка підходить для роботи із дітьми, схильними до замкнутості, адже дає змогу розкритися, показати власне «Я», не боятись критики та зауважень зі сторони дорослих. Чудовою альтернативою є малювання разом з дітками, адже це допомагає встановити контакт з дитиною, граючись. Командне малювання разом з іншими дітьми також допоможе навчитись висловлювати свою думку, уникати конфліктів, підтримувати контакт з іншими, разом йти до спільної мети.

Малювання пальчиками

Засновницею методики є американський педагог Рут Шоу. Вона використовувала цю техніку під час групової роботи з дітьми різних національностей. Це допомогло подолати мовний бар'єр, спілкуватись у групі незалежно від національності. Такі заняття допомагають учням позбавитись страхів, стати більш впевненими у собі. Лікувальні властивості малювання пальцями проаналізували американські дослідники Джейкоб Ерлоу і Ася Кейдіс. Серед переваг цієї техніки вони виокремили свободу від соціального тиску, адже малювання пальцями можна прирівняти до гри з брудом, що завжди забороняється дітям. Це дозволяє вийти за рамки дозволеного, висловити свої бажання у соціально прийнятний спосіб. Цю методику можна назвати ефективною навіть для дітей з психофізичними вадами тому, що не вимагає високого розвитку дрібної моторики. Вона є дуже простою, не має встановлених правил, рухи дитини можуть бути будь-якими – від локальних і точкових до, навпаки, широких та експресивних. Це допомагає розкрити індивідуальність дитини.

Малювання на мокрому папері

Зняти психоемоційне напруження та покращити самопочуття допоможе малювання на мокрому папері. Цей процес дарує щирі позитивні емоції, під час малювання діти з радістю спостерігають як розтікаються фарби по папері. З цією технікою дуже легко експериментувати з різними кольорами або ж спробувати намалювати з заплющеними очима, можна створити своєрідний колаж таких малюнків. Така техніка вчить дитину буде індивідуальною, експериментувати, створювати щось нове, втілювати ідеї в реальність. Також дуже розвиває дитячу уяву, адже створені малюнки можна трансформувати в образи, назвати їх іменами. Є різноманітні тренінги та семінари для батьків, під час яких детальніше розповідають про арт-терапію, її особливості. Батьки вдома можуть використовувати такі методики: Малювання різноманітними матерілами залежно від типу характеру дитини. Якщо вона схильна до гіперактивності, використовуємо олівці, фломастери, маркери. Якщо ж дитина замкнута чи пережила стрес, то краще скористатись аквареллю, гуашшю чи акриловими фарбами. Ліплення— з глини, воску, пластиліну, солоного тіста; Робота з папером— оригамі, колаж; Казкотерапія. Залучаючи дитину до ізотерапевтичних технік, враховуйте її особливості характеру, посидючість та інтерес. Пам'ятайте, що у будь-якому випадку, дитина потребує вашого схвалення у всіх її творчих починаннях, тільки тоді вона не буде боятись виражати свої емоції.